Заклякати — Тлумачний словник української мови

Заклякати, аю, аєш, недок., Заклякнути, ну, неш, док.

1. утрачати чутливість, гнучкість, ставати малорухомим від холоду або незручного положення (про людину, частини її тіла) — дсоіти, задсоіти, розм. закоцюбнути, застигнути, закостеніти.

2. перен. завмирати, ставати нерухомим (від відчаю, страху, здивування, захоплення).