Закида́ти, аю, аєш, недок.; Закида́ти, аю, аєш, док.
1. кого, що чим кидаючи, засипати, вкривати, наповнювати що-небудь.
— Заки́дання, дієприкм. Заки́даний.
2. перен. ставити багато запитань.
Закида́ти, аю, аєш, недок., Заки́нути, ну, неш, док.
1. кидати щось (звичайно далеко).
2. різко переміщати (про частини тіла). Закинути голову назад; Закинути руки за голову.
3. припиняти займатися чим-небудь.
4. говорити, натякаючи на що-небудь.
- Закидати наздогад буряків — натякати на щось.
5. указувати на недоліки, висловлювати зауваження.
— звинувачувати, докоряти, дорікати.
Закидати в інших словниках
| Закидати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
| Закидати — Фразеологічний словник української мови |