Займати — Тлумачний словник української мови

Займати, аю, аєш. недок., Зайняти, займу, займеш, док.

1. брати що-небудь для користування; розташовуватися де-небудь.

2. заповнювати собою якийсь простір, місце тощо.

3. оволодівати чим-небудь.

Займати (зайняти) оборону — готуватися до відбиття атак ворога;

Зайняти (зайняти) позицію (позиції) — зупинятися в певному місці, готуючись до чого-небудь;

Зайняти (зайняти) чергу — закріплювати місце за собою або за кимось у черзі.

4. кого, що. торкати, сіпати, хапати, зачіпати.

— викликати на сварку.

5. переймати, спрямовувати на іншу дорогу; збираючи докупи, заганяти додому (про худобу, свійських птахів тощо).