Загін — Тлумачний словник української мови

Загін, вону, ч.

1. смуга поля.

Загінка.

2. огороджене місце для худоби.

Загорода.

Бути в загоні — не користуватися увагою.

Загін, Вону, Ч. група людей, організованих для виконання певних завдань.