Загублювати, -юю, -юєш, недок., рідко, Загубити, -ю, -єш, док.
1. через неуважність втрачати що-небудь, позбуватися чогось.
Мов (немов, ніби) загубив (загубила і т. ін.) що — про розпачливий, сумний вигляд кого-небудь.
2. частково або повністю втрачати які-небудь особливості, якості і т. ін. Загубити совість.
Загубити думку (мову, слово і т. ін.) — втратити на якийсь час здатність логічно мислити, розмовляти; Загубити пам'ять — знепритомніти; Загубити розум — утратити здатність діяти обдумано.
3. тільки док. призвести до загибелі, знищення, розпачування.
Загубити вік чий — зробити чиє-небудь життя безрадісним, немилим;
Загубити себе — загинути.
Загублювати в інших словниках
| Загублювати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |