Заганяти, яю, яєш і рідко загоняти, ню, ниш, недок., загнати, зажену, заженеш, док.
• примушувати кого-, що-небудь увійти у щось.
- Заганити (загнати) душу в п'яти — дуже лякати кого-небудь, викликати раптовий страх;
- Заганити (загнати) на слизькі кого — створювати кому-небудь труднощі, ставити когось у скрутне становище;
- Заганити (загнати) у мовилу (на тин світ) — бути, ставати причиною чиєї-небудь передчасної смерті.
2. гнати кудись далеко.
3. виснажити, замучити їздою (коней), гонитвою (дичину).
4. глибоко застромлювати, вбивати із силою.
5. розм. продати, збути що-небудь.
Заганяти в інших словниках
| Заганяти — Великий тлумачний словник сучасної української мови |