Завіса — Тлумачний словник української мови

Завіса, и, ж. полотнище з тканини або іншого матеріалу для закривання, відгородження чого-небудь.

Запона, Заслона, Запинало, Полог.

Під завісу — під кінець, на закінчення чого-небудь.

Піднімати (піднити) завісу, (край завіси) над чим — розкривати що-небудь приховуване, передбачати щось.

Завіса 2, и, ж.

Пристосування у вигляді двох з'єднаних стрижнем металевих планок, прикріплених до дверей, кришки, вікна тощо, що дозволяє їм відкриватися і закриватися.