Заворот — Тлумачний словник української мови

ЗАВОРОТ, у, ч.

1. зміна напряму руху; відхилення вісі під час руху.

2. місце зміни напряму руху.

— закрут, вигин.

Заворот кишк, мед. — непрохідність кишечника, викликана перекрученням кишкових петель.

Заворот голови (у голові) — запаморочення.