Заволодівати — Тлумачний словник української мови

Заволоді́ти, -а́ю, -а́єш, док., Заволоді́вати, -а́ю, -а́єш, недок.

1. Брати щось чи когось у своє розпорядження, привласнювати. — Захоплювати, присвоїти, забрати, зайняти, захопити, відібрати, відняти, розм. відхопити.

2. Перен. Опановувати, охоплювати кого-, що-небудь; підкоряти своєму впливові.