Завойовувати — Тлумачний словник української мови

Завойовувати, ую, уєш, недок., Завоювати, юю, юєш, док.

1. Підкоряти, загарбувати щось (здебільшого за допомогою зброї). Завойовувальний, завоювальницький, завоювальництво, завоювальник.

2. Перен. Переборюючи труднощі, досягати чогось, здобувати щось.

3. Перен. Проникати у щось, розвідувати, підкоряти щось невідоме, неосвоєне.

Завойовування, завоювання.