Заводь — Тлумачний словник української мови

Заводь, і, ж.

1. невелика тиха затока, частина річки (озера) коло берега з уповільненою течією; мілке місце озера, ставу.

Затон.

2. перен. спокійне, затишне місце чи середовище з відсталим і закоснілим буттям.