Заводити, джу, диш, недок., Завести, еду, едеш, док.
1. допомагати чи примушувати когось входити куди-небудь, підходити до чогось.
2. вести далеко чи у неправильному напрямку.
- Заводити (завести) в блуд (на бездоріжжя) — заплутувати, збивати з дороги;
- Заводити (завести) у безвихідь (безбдню, прірву) — призводити до великої скрути;
- Діло (випадок) завела (завів, заведено) кого і куди — хто-небудь випадково, через обставини опинився (опиниться) десь.
3. будувати, відкривати, засновувати що-небудь.
4. запроваджувати, робити звичайним чи обов'язковим.
5. починати, затівати що-небудь.
- Заводити (завести) свою (своє) — починати раз у раз говорити про одне й те саме.
6. приводити в дію що-небудь (механізм, мотор тощо).
Заводити2, джу, диш, недок.
1. видавати низькі протяжні звуки, кричати — Витися, Завивати.
2. голосно плакати, приказуючи — Голосити.
Заводити в інших словниках
| Заводити — Словник чужомовних слів і термінів |
| Заводити — Великий тлумачний словник сучасної української мови |