Завзятий — Тлумачний словник української мови

Завзятий, а, е.

1. який із захопленням, пристрастю віддається якій-небудь справі, наполегливий у досягненні мети.

— відчайдушний, беручкий, розм. хвацький, пристрасний.

2. нестримний, надзвичайно сильний у прояві.

— запальний, палкий, заядлий.

— завзятець, завзятість, присл. завзято; завзятущий.