Завалювати — Тлумачний словник української мови

ЗАВАЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАВАЛИТИ, аліб, алиш, док.

1. кидаючи, засипати, покривати кого-, що-небудь чимось. закидати, загортати, привалювати, пригортати, засипати, забивати (снігом шлях).

2. накладати що-небудь у великій кількості, заповнювати якусь ділянку, територію, приміщення і т. ін. захаращувати, розм. загромаджувати.

3. обвалюючи, рсинувати що-небудь.

— завал, завалення, завалювання, дієприкм. завалений.

4. перен., розм. не справлятися з дорученням, роботою, ставлячись несериозно до обов'язків; занедбувати, псувати яку-небудь справу.