Забор — Тлумачний словник української мови

ЗАБОРОЛО, а, с., іст.

1. рухома частина шолома, що опускається на обличчя для захисту від ударів. — забрало.

2. перев. мн. щити з дерева або каменю, встановлені на турах фортеці для захисту її оборонців від ворога.