Забобон — Тлумачний словник української мови

Забобон, у, ч., частіше мн. Забобони, ів.

1. Віра в існування надприродних сил; ворожіння, віщування і т. ін., пересуди.

2. Погляди на що-небудь, які стали звичними в житті певних верств народу.

Пересуди.

Забобонний, Забобонність, Забобонник, присл. Забобонно.