Забивати, є ю, аєш, недок., Забити, б'ю, б'єш, док.
1. що. заганяти ударом у що-небудь, вбивати; загвоздити. • заганяти, вганяти, розм. загороджувати.
2. що. наглухо закривати, загороджувати. Забивати (забити) в кайдани (колодки і т. ін.) — накладати на кого-небудь кайдани, колодки, заклепуючи їх.
3. що. щільно заповнювати чим-небудь; захаращувати. Забивати (забити) волову чим — обтяжувати, перевантажувати пам'ять чим-небудь непотрібним, зайвим.
4. кого. позбавляти життя, вбивати. • умертвляти. Забивити (забити) дух (дихання і т. ін.): а) позбавляти можливості вільно дихати; б) безос. — утруднюється, припиняється дихання (від бігу, швидкої їзди, хвилювання і т. ін.). Хоч забий — про неможливість що-небудь зробити, зрозуміти.
5. що. пошкоджувати або завдавати болю ударом.
6. лише док. почати бити. Забити джерелом — почати дуже активно, бурхливо виявлятися.
7. кого, що. отримувати перевагу над ким-, чим-небудь; перевершувати когось, щось; заглушувати.
8. доводити до отупіння, позбавляти здатності чинити опір. • затуркувати.
Забивати в інших словниках
| Забивати — Фразеологічний словник української мови |