Забава — Тлумачний словник української мови

ЗАБАВА, и, ж.

1. заняття з метою розважитися, повеселитися. — Розвага, гра, гульбини, (грища.

2. що дає розвагу, втіху. — Іграшка, розвага, забавка, утіха, цяцька.

3. зібрання, на якому розважаються, веселяться. — Бавлення.