Журавель, -я, ч.
1. великий перелітний довгоногий птах з довгим гострим дзьобом, який живе і живиться на болотах.
- Краще синиця в жміні, ніж журавель у небі — краще задовольнитися чимось конкретним, хоч і незначним, ніж безпідставно тішитися надією на щось краще.
— Журавка, Журавленя, Журавлик, Журавлиний.
2. перен. довга жердина, приладнана біля колодязя, використовувана як піднима для витягання води.
3. перен. народний танець, в якому танцюристи зображують журавлів.
Журавель в інших словниках
| Журавель — Великий тлумачний словник сучасної української мови |