Жонглер — Тлумачний словник української мови

Жонглер, а, ч.; у зверт. жонглере.

1. артист цирку, що демонструє вміння підкидати й спритно ловити водночас кілька предметів.

2. заст. У романських країнах часів середньовіччя — мандрівний актор і музикант.

3. перен., ірон. майстер вправно, але безвідповідально кидатися словами, думками, чим насправді заплутувати ідею, ситуацію тощо.

— жонглерка, жонглерство, жонґлерський, жонглювання, жонглювати.