Жовч — Тлумачний словник української мови

Жовч, -а, Ж.

1. гірка жовто-зелена рідина, утворювана в печінці.

2. перен. почуття ворожості, недоброзичливості. [Жовч оцінок подій]. — злостивість, досада.

3. перен. ядучість висловів на знак вияву недоброзичливості, негативізму. — уїдливість, гіркота, роздратування.

Жовчний, Жовчність, присл. Жовчно. Жовчно-кам'яна хвороба.