Жмут — Тлумачний словник української мови

Жмут, а, ч.

1. Невелика в'язка чогось. — пучок.

2. Щось зім'яте або скручене: жмут ганчір'я.

3. У знач. присл.: жмутом, жмутами. Про стан, коли щось однорідне зв'язане разом: жмутом висіти.

— жмутик, жмуток, жмуття.