Жменя — Тлумачний словник української мови

Жменя, і, ж.

1. напівзігнуті долоня й пальці руки, в яких можна тримати щось покладене, насипане.

2. кількість чогось, що в цій формі вміщено. Жменя насіння.

Д жменя придива, заст.— міра прядива.

3. незначна кількість чогось, кого-небудь.

4. Держати в обидві жмені, ірон. — для висловлення небажання чогось кому-небудь дати.

Жменька.