Жирувати, рую, руєш, недок., розм.
- Добувати собі їжу (про птахів, тварин).
- Зайці жирують восени.
- Перен. поводитися несериозно, пустувати; кокетувати, залицятися до когось.
- З дівчатами жирувати.
- Дозволяти собі надмірне задоволення якихось потреб, бажань.
- Жирую на маминих харчах.
— Розкошувати.
— Жирування, Жирун, Жируха.
Жирувати в інших словниках
| Жирувати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |