Жираф — Тлумачний словник української мови

ЖИРАФ, а, ЖИРАФА, и, ж.

1. Африканська плямиста тварина на високих і тонких ногах та з дуже довгою шиєю.

2. перен. про дуже високу людину.

Доходить, як до жирафа, розм. — про людину, яка довго не розуміє почутого, сказаного.

Жираф'ячий.