Жир — Тлумачний словник української мови

Жи́р, у, ч.

1. масляниста, нерозчинна у воді речовина, що входить до складу організму людини, тварини й рослини.

Товщ, лій, сало, олія.

Нагулювати жир — товстішати, гладшати;

Риб'ячий жир, мед. — добутий з печінки риб жир, застосовуваний як ліки.

2. заст. харч, їжа; здобич (у тварин).

Жиру — від пересичення; з розкошів; від бездіяльності.

Жи́рний

Жи́ріти

Жирува́ти

Жи́рність

Жи́товий

Жи́товик

Жи́рок

Жи́роїд

Жир2, у, ч. Картарське, розм.

1. назва мастей у картах: трефа.

  • Хресть

2. рідко. назва карт-фігур у колоді (валет, дама, король, туз).

Жировий