Жила — Тлумачний словник української мови

Жи́ла, и, ж.

1. кровоносна судина. Поки кров (тече) в жилах — поки живий.

  • Поки кров (тече) в жилах — поки живий. (Народна приповідка)

2. міцна сполучна тканина, що прикріплює мускул до кісток.

Сухожилля.

Вимбтувати жили — виснажувати працею, непосильними докорами знесилювати когось; Останні жили тягнути — забирати останні кошти.

3. гір. тріщина земної кори, заповнена якоюсь гірською породою, а також сама гірська порода в цій тріщині. Золота жила.

4. техн. окремий провід кабеля.

5. перен., розм. скупа, жадібна до грошей людина.

Жилавий, Жилавіти, Жилка, Жилкування, Жилочка, Жилуватий, Жилястий.