Живопис — Тлумачний словник української мови

Живопис, у, ч.

1. Вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети і явища дійсності або фантазії.

2. Збірн. твори цього виду мистецтва.

— живописати, живописець, живописний, живописність.