Живиця — Тлумачний словник української мови

ЖИВИЦЯ, і, ж.

  • Густа прозора рідина, яка виділяється зі ствола хвойного дерева.
  • Розм., жарт. горілка.
  • Каніфоль.

Див. живичний.

Живіт, вота, ч.

  • Частина тіла людини і тварини, де містяться шлунок, кишечник, печінка; протилежне — спина.
  • І великий живіт (про товстуна).

— пузо, пузце, черево, бріх.

— аж за живіт береться — сильно сміється, регочеться.

2. заст. життя.

— на живіт (воріт) сварити — воїти, стратити; за живото — за життя.

— життя, буття.

— животик, животіння, животіти.