Жезл — Тлумачний словник української мови

Жезл, а, ч. і Жезло, а, с.

1. особливої форми паличка — символ влади, певного високого становища. маршальський жезл.

Скіпетр, булава.

Ниче (як) від помаху чарівного жезла — раптово, несподівано, дуже швидко.

2. регулювальна паличка для координації вуличного руху.

— залізний стрижень, використовуваний для регулювання руху поїздів.