Жевжик, а, ч., розм., у зверт. жевжику.
1. легковажна людина, що любить похизуватися.
- Ферт, фертик, фат, вертихвіст, шелихвіст, вітровон, мартопляс.
2. заст. горобець.
— Жевжикуватий, жевжикувати.
Жевжик в інших словниках
| Жевжик — Великий тлумачний словник сучасної української мови |