Жаргон — Тлумачний словник української мови

Жаргон, -а, ч.

1. соціальний діалект, що відрізняється від літературної мови специфічною лексикою, вимовою, браком власної фонетичної й граматичної систем.

Жаргонізм, Жаргонний.

2. перен., розм., несхв. манірне штучне мовлення.

  • Кидай свій дурний жарґон (Ле).

3. перен. те саме, що арво.