Жалібниця — Тлумачний словник української мови

Жалібниця, і, ж.

1. Та, що жаліє за інших, співчуває чужому лиху, горю; фольк. постійний епітет до матері, сестри, взагалі співчутливої жінки, ірон. Лисиця-жалібниця.

2. Медсестра. Сестра-жалібниця.