Ешело́н, у, ч.
1. військ. окрема частина бниового порядку або колони військ, що рухається на деякій відстані від іншої.
2. взагалі частина бниового порядку військ, розташованих одні за одними.
— Ешелонований (у спол. Ешелонована оборона), Ешелонувати, Ешелонування, Ешелонуватися.
3. залізничний поїзд, автоколона, група літаків певного призначення з людьми і вантажем.
4. висота, визначе на для безпеки польоту літаків на повітряних трасах.
5. перен. певний рівень адміністративно-управлінського апарату.
— Ешелонний.
Ешелон в інших словниках
| Ешелон — Великий тлумачний словник сучасної української мови |