Етап, у, ч.
1. військ. пункт на шляху пересування військ, де військовим надається нічліг, харчування та ін.
2. спец. У царській росії та СРСР — пункт для ночівлі в дорозі груп арештантів. // метон. група арештантів, яку відправляють під конвоєм в інше місце (на заслання та ін.). Д по Етапу (Етапом) — перевезення арештантів під конвоєм.
3. окрема частина шляху; певна частина дистанції у спортивних змаганнях. Перший етап.
4. перен. окремий момент, період, стадія в розвитку чогось, у діяльності. Останній етап випробувань. Перейдений (принесений) етап — те, що вже здійснене, до чого не варто більше повертатися.
— Етапний, Етапувати, Етапом (присл.), Етапник (розм.), Етапність, Поетапний, Присл. поетапно.