Еталон — Тлумачний словник української мови

Еталон, а, ч.

1. Точний зразок установленої одиниці виміру. Еталон метра.

2. Прилад великої точності, призначений для перевірки інших приладів.

3. Перен. Взагалі зразок, мірило для порівнювання з чимось, прагнення до чогось. Еталон краси.

Еталонний, еталонування.