Есквайр — Тлумачний словник української мови

Есквайр, Сквайр, а, ч.

1. Іст. У феодальній Англії — прапороносець і зброєносець лицаря; згодом — одне з нижчих дворянських звань; особа, що мала таке звання.

2. У США та Великій Британії — почесний титул, присвоюваний мерам, мировим суддям, вищому розряду адвокатури і старшим урядовцям; особа, що має такий титул.