Епископ — Тлумачний словник української мови

Єпископ, -а, ч.: у зверт. Єпископе, Єпископе. Вищий після папи (патріарха, митрополита, кардинала) духовний чин у християнській церкві.

Єпископ, зах. Біскуп, Архієрей, розм. Архірей.

Єпископія, Єпископат, Єпископство, Єпископський.