Енантіосемія, ї, ж., лінгв. розвиток і згодом наявність у сукупності значень багатозначного слова значень із взаємопротилежним значенням; внутрішня антонімія: позичати комусь і в когось.
Енантіосемічний.
Енгармонізм, у, ч., муз. прирівнювання і ототожнення звуків, однакових за висотою, але різних за назвою і графічним зображенням (напр., до-діез і ре-бемоль).
— Енгармонічний.