Еміграція — Тлумачний словник української мови

Еміграція, -ї, ж.

1. Переселення з батьківщини з якихось (часто несприятливих) причин в іншу країну і життя в ній.

2. Час і місце перебування за межами батьківщини внаслідок такого переселення.

  • Життя в еміграції не солодке.

3. Збірн. Сукупність емігрантів, що живуть в якійсь країні.

— Діаспора.

— Емігрувати, емігрант, емігрантка, емігрантський, еміграційний, емігрантщина (радянізм, несхв.).