Еліксир — Тлумачний словник української мови

Еліксир, у, ч.

1. витяжка, концентрований настій на спирту, кислотах, який застосовують у медицині, косметиці. Зсоний еліксир.

2. заст. чудодійний напій, який намагалися одержати алхіміки, здатний зберегти молодість, подовжити життя.

3. перен. про щось, здатне врятувати, досягти чудодійних результатів.

  • Жити у злагоді з природою — найкращий еліксир буття.