Елемент — Тлумачний словник української мови

Елемент, а, ч.

1. проста нерозкладна речовина; Фіз. вид атомів, що характеризуються однаковим електричним зарядом ядра та сукупністю однакових властивостей.

2. складова частина будь-чого цілого.

  • Елемент уроку.

Окрема сторона, риса чого-небудь.

  • Елементи самозакоханості.

3. основи чого-небудь; початкові знання в якійсь галузі.

  • Елементи математики.

4. прилад для одержання електричного струму.

  • Батарейка.

5. перен. Розм. про людину, особу як носія певних соціальних ознак (найчастіше — негативних).

  • Відсталий елемент.

У мн. те саме стосовно суспільних об'єднань, соціальних груп людей.

6. Іст. У давньогрецькій філософії — назва усіх видів стихії (вогонь, повітря, вода й земля).

Елементний