Екіпірувати — Тлумачний словник української мови

Екіпірувати, рую, руєш, недок. і док.

1. забезпечувати, постачати всім необхідним для виконання певного завдання; споряджати, обмундировувати.

2. спец. готувати рухомий склад залізниці до нового рейсу.

— екіпіровка, екіпірований, екіпірування, екіпіруватися.