Екзотика — Тлумачний словник української мови

Екзотика, -и, ж.

1. Усе (природа, побут, культура та ін.) що є незвичайним для певної місцевості, здається дивовижним, надміру мальовничим.

2. Перен. взагалі щось незвичайне, дивовижне; заморське, чужоземне.

— екзот, екзотичний, екзотичність.