Егоїзм — Тлумачний словник української мови

Егоїзм, у, ч.

Себелюбство, нехтування інтересами інших людей заради задоволення власних особистих інтересів і прагнень; протилежне — альтруїзм.

— себелюбство, індивідуалізм, еґо-центризм.

еґоїст, егоїстка, егоїстичний, егоїстичність, присл. егоїстично.