Евфонія — Тлумачний словник української мови

Євфонія, -ї, ж.

1. Гармонійний добір звуків у тексті художнього твору. — Милозвучність.

2. Лінгв. Уникання у мові нехарактерних для неї сполучень звуків.

3. Літ. Розділ поетики, який вивчає звукові засоби та звукову організацію мови художніх творів, зокрема віршів.

Євфонічний, присл. Євфонічно, Євфонічність.