Дійсний — Тлумачний словник української мови

Дійсний, -а, -е.

1. Який реально насправді існує. — Реальний. Дійсний спосіб — граматична категорія дієслова на позначення реальної дії в часових формах.

2. Який має законні повноваження. — Правомочний. Квиток дійсний протягом місяця.

— присл. Дійсно.