Дідько — Тлумачний словник української мови

Дідько, а, ч.

1. одна з назв диявола.

  • Біс, диявол, чорт, анти-пко (табу)

2. уживається як лайливе слово.

Дідько його зниє — невідомо; хтозна;

Дідька лисого — нізащо, ніколи;

(на) якого дідька? — навіщо? чого? чому?

Хай (йому) дідько — формула проклинання когось/чогось.