Дівчина — Тлумачний словник української мови

Дівчина, и, ж. У звертанні: Дівчино.

1. Молода неодружена особа жіночої статі.

2. Дитина жіночої статі.

Дівчинка, Дівча.

Дівка (розм.), Дівочий, Дівчатко, Дівчачий, Дівчинонька, Дівчисько, Дівчур, Дівочість.