Діаспора — Тлумачний словник української мови
Діаспора, и, ж.

1. перебування значної частини народу (етнічної спільноти) поза межами своєї батьківщини.

2. частина етнічної спільноти, яка постійно живе в чужій країні, зберігаючи зв'язок зі своїм народом, національні традиції.

3. біол. частина рослини, що природно відокремлюється від неї для виконання функції поширення, розмноження.

— діаспорний.